6. Специфіка культурологічного знання.
Культурологія є інтегративною сферою знання та належить до соціогуманітарних наук. Саме такий характер культурології зумовлює її специфічні риси, які виявляються як у визначенні об'єкта й предмета дослідження, так і в методологічних засадах досліджень, рівні узагальнення знань, застосуванні категоріального апарату, діалогічному характері культурологічного знання та його функціях.
Тож, інтегративний характер культурології вказує на те, що вона одночасно належить до галузі соціального знання, яке використовує кількісні методи збирання даних, і гуманітарного знання, яке спирається на нестрогі моделі, оціночні судження та якісні методи досліджень.
Подвійний статус науки дає змогу комплексно досліджувати культуру в її цілісності, але і вимагає поєднувати два несхожих підходи аналізу дійсності. Для гуманітарних наук головним є пізнання духу культури, цінностей, а для соціальних наук — дослідження емпіричних фактів.
На відміну від інших наук, що вивчають окремі аспекти культури, культурологія досліджує питання найбільш загального, універсального характеру. Водночас предметом культурологічного пізнання є не вся. Культурологія постає інтегративною методологічною основою дослідження культури як цілісної системи. Чітко простежується спроба узагальнити предметну галузь пізнання.
Нормативно-регулятивний аспект розгляду культури робить наголос на технологіях організації спільного життя людей і домовленостях з приводу припустимості й доцільності тих чи тих способів задоволення певних потреб.
Культура в ціннісно-смисловому аспекті постає як система знань і уявлень людей, що розглядається через призму соціального досвіду. Людина як суб'єкт культури, носій екзистенційних орієнтирів наділяє простір свого існування смислом.
Знаково-комунікативний аспект вивчення культури репрезентує предмет культурології як семіотичну систему. Наголос при цьому робиться на змісті інформації, що міститься в певних символах і текстах культури.
Специфіка культурології виявляється також у рівнях пізнання та узагальненні матеріалу.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- 5.Інтегративний характер культурології як науки
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Основні функції культури
- 9. Історична типологія культури
- 11 . Основні теоретичні концепції культури
- 12.Основні положення концепції Шпенглера
- 13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- 14. Основні концепції міфу
- 15.Культура Стародавнього Єгипту
- 16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- 17. Дохристиянська культура слов’ян.
- 18.Досягнення культури Київської Русі.
- 19. Роль християнства у становленні української культури
- 20.Український культурний ренесанс
- 21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- 22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- 23. «Художня культура»
- 24. Мистецтво як феномен культури
- 25 Модернізм
- 26. Постмодернізм.
- 27. Світоглядні засади модернізму
- 28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- 29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- 30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- 31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- 33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- 34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- 36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- 37.Елітарна та масова культура
- 38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- 39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 40. Основні види комунікації
- 41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- 42. Знаки, які використовуються в культурі.
- 43. Основні види знаків.
- 44. Основні властивості символів
- 45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- 47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- 48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- 49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- 50. Романтизм
- 51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- 52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- 53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- 54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- 56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- 58.Циклічна модель розвитку культури
- 59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- 60. Духовний вимір буття людини та його складові
- 61. Духовна культура, її структура та цінності
- 62. Технологічна культура та її складові та цінності
- 63. Соціальна культура та її складові
- 64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- 65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 68. Людина в античній культурі.
- 69.Людина в середньовічній культурі
- 70. Людина в культурі Відродження
- 71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- 72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- 73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- 74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- 76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 77. Особливості етики як науки
- 78. Структура і функції етики.
- 79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- 80. Функції моралі.
- 81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 83. “Золоте правило” моральності.
- 86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 87. Основні види морального зла.
- 88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 93. Моральні смисли любові
- 94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- 95. Найважливіші чинники щастя
- 96. Сенс життя як моральна проблема
- 97. Особливості морального вибору особистості
- 98. Моральні цінності людини.
- 99. Культура ділового спілкування
- 101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- 102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- 106.Професійна етика економіста та її особливості.
- 107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- 109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- 110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- 113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 114. Історія формування та розвитку естетики
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та основні його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- 118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- 120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- 121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва
- 128 (2) Художній стиль
- 129. Комічне та його форми