59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності

Індивід виступає стосовно культури:

1) як «продукт» культури, введений в її норми й цінності, навчений технологій діяльності та етики взаємодії з іншими людьми в процесі своєї інкультурації та соціалізації. Одержуючи інформацію повсякденного й спеціалізованого характеру, осмислюючи художні образи та моральні колізії в добутках літератури й мистецтва й т.п., людина формується як особистість, соціально та культурно адекватна суспільству. Цей процес не закінчується з досягненням вікової зрілості; коректування параметрів цієї адекватності триває протягом всього життя людини.

2) як «споживач» культури, що використає норми й правила засвоєної ним культури у своїй соціальній практиці і особливо у взаємодії з іншими людьми, що використовують мови та символи комунікації, знання, оцінними стандарти, типові етичні форми - інструменти та способи особистісної самоідентифікації та соціальної самореалізації у даному співтоваристві.

3) як «виробник» культури, що творчо породжує нові культурні форми, або інтерпретативно відтворює чи оцінює наявні форми.

4) як «транслятор» культури: відтворюючи які-небудь культурні зразки, людина тим самим передає інформацію про них іншим людям.

Проблема «особистість і суспільство», проблема індивідуальної політико-соціальної волі індивіда в системі суспільства, масштаби та межі прав особистості на індивідуальну інтерпретацію суспільних норм і встановлень.