logo
130

96. Сенс життя як моральна проблема

Однією з центральних проблем етики є визначення місця людини в світі, смисл її буття.

Сенс життя – це регулятивне поняття розвинутої світоглядної системи, яким визначають те, заради чого варто жити.

Проблема сенсу життя постає перед людиною в зв’язку з усвідомленням нею власної обмеженості та кінцевості. Невідворотність смерті надає земному життю необоротного та неповторного характеру. Переконання, що життя на землі надається лише один раз, змушує відноситися до нього зі всією серйозністю. Життя кожної людини – це унікальне поєднання можливостей. Максимально здійснити їх, зберегти здійснене та передати для подальшого розвитку прийдешнім поколінням – можливо в цьому і полягає смисл життя?

В.Франкл виділяє декілька важливих тез для розумінні ролі смислу в людському житті:

  1. Прагнення до смислу є цінністю для виживання. Смисл завжди пов’язаний з значущими цілями та цінностями, до яких ми прагнемо..

  2. Життя людини не може бути позбавлене смислу ні за яких обставин. Смисл завжди може бути знайденим.

  3. Смисл не можна дати, його потрібно знайти. Лише сама людина надає дійсності сенсу.

  4. Смисл може бути знайденим, але не може бути створеним. Якщо індивід переймається питанням про смисл життя, він повинен мати достатньо терпіння, щоб дочекатися, коли смисл виникне в його свідомості.

  5. Пошук смислу не є неврозом, це нормальна властивість людської природи, котрою людина відрізняється від тварини (комахи сенсу не шукають).

Кожна ситуація несе в собі свій смисл, різний для різних людей, але для кожної людини він являється єдиним та єдино істинним. В. Франкл підкреслює, що людина повинна сама шукати та знаходити його. Та мало тільки знайти сенс, потрібно ще й його здійснити. Особа несе відповідальність за здійснення унікального смислу свого життя. Здійснення сенсу є для людини необхідністю в силу кінцевості, обмеженості та невідворотності людського існування в світі, неможливості відкласти щось “на потім”, із-за неповторності кожної конкретної ситуації. Осмисленості нашому життю надає система цінностей. Так, В.Франкл визначає три основні класи цінностей, здатних наповнити смислом індивідуальне людське буття: цінності творчості, цінності переживання та відношення (ставлення).

В загальному, широкому трактуванні, творчість - це створення чогось абсолютно нового, того, що раніше не існувало. Не всі схильні до такого творення. Але кожен може бути творчою особистістю, не створюючи шедеврів. Реалізація себе в творчій діяльності (роботі) – це те, що надає осмисленості нашому буттю.

Цінності переживання, які пов’язані, наприклад, з релігійними почуттями, захопленням творами мистецтва, поклонінням перед природою, можуть набувати для нас смисложиттєвого значення.

І навіть коли людське життя та можливості людини обмежені - обов’язками, долею, смертю, стражданнями - смисл життя можна знайти у ставленні до цих чинників. В фатальних ситуаціях життя для людини висвітлюється новими гранями та глибинами. Навіть в найважчих обставинах людина може й здатна гідно, осмислено приймати власні страждання, власне буття.

Здійснюючи смисл свого життя, людина тим самим здійснює саму себе. Але поза цим здійсненням, особа ніколи не зможе дізнатися, вдалося їй дійсно здійснити смисл свого життя. Саме тому не можна не погодитися з висловом видатного російського філософа М.Бердяєва, який стверджував, що сенс життя – в пошуках цього сенсу.