30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.

Глобалізація к-ри - прискорення інтеграції націй у світову систему у зв'язку із розвитком сучасних транспортних засобів та економічних зв'язків, формуванням транснаціональних корпорацій і світового ринку, завдяки впливу на людей засобами масової інформації. Термін «Г.К.» з'явився наприкінці 80-х рр. у зв'язку із проблемою зближення націй і розширенням культурних контактів народів. Г. К. має позитивні та негативні сторони. Розширення культурних контактів у сучасному світі, спілкування й пізнання сприяє зближенню народів. Однак надмірно активне запозичення небезпечне втратою культурної самобутності. Молоді люди переймають один у одного моду, звички, пристрасті, звичаї, у результаті чого вони стають подібними, a часто просто безликими. Можливість втрати культурної самобутності переховується у загрозі асиміляції - поглинанні малої культури більшою, розчиненні культурних особливостей національних меншин у культурі великих націй, забутті рідної культури при масовій еміграції до іншої країни і отриманні там громадянства. При цьому втрата культурної самобутності і культурне розчинення може бути повним і частковим. Відкритість меж для культурного впливу і культурне спілкування, що розширюється, можуть спричинити, з одного боку, обмін позитивним досвідом, збагачення власної культури, підйом її на вищий щабель розвитку, з іншого боку призвести до її культурного виснаження за рахунок уніфікації і стандартизації, поширенню однакових культурних зразків. Глобалізацію культури варто відрізняти від культурного імперіалізму, що є гегемонією розвинених країн у різних сферах громадського життя і примусовому поширенні західних цінностей.