83. “Золоте правило” моральності.
До найдавніших моральних уявлень людства належить золоте правило: «Якщо хочеш, щоб тобі не чинили зла, не роби і ти зла», «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе» (Конфуцій, Біблія, Кант).
Цей моральний принцип є актуальним і для нинішньої людської цивілізації.
Ідеї поступового еволюцыйного прогресу, розсудливості й моральності мають привести до розвитку позитивних можливостей людського роду.
Криза сучасної цивілізації початку третього тисячоліття викликана різними причинами. Це не лише економічні, екологічні, соціальні, про які йшлося. Це й демографічні, наукові, демократичні, і найбільшою мірою морально-етичні чинники. Це і протиріччя між технологічними досягненнями і моральною поведін¬кою, між силою розуму і безсиллям власних вчинків. Вивчаючи етику Канта, ми і сьогодні усвідомлюємо необхідність спрямування практичного морального розуму і моральної дії на здійснення природної і моральної досконалості людини. І хоч її ідеал весь час віддаляється, моральність, моральна культура є духовним життєдайним джерелом перетворення (розвитку), формування і Людини, і людської цивілізації.
Для втілення моральності, формування її засад у кожного народу є багато чинників. Найдостатніші й найпереконливіші з них — це система: сім'я, школа, вища школа, ланка постійної самоосвіти, морального самовдосконалення, наука, література, мистецтво.
84. Категоричний імператив І.Канта. Розкрити й охарактеризувати зміст зрозуміти "імперативність", "категоричний імператив". Назвати три основні формули кантівського категоричного імперативу.
Категоричний імператив (лат. imperativus - наказовий) - базове поняття етики Канта, що фіксує загальнозначуще моральний припис, який діє як безумовний принцип людської поведінки. У своїй практичній філософії Кант шукав загальні та необхідні закони, що визначають вчинки людей. Порушив питання: чи існують такі закони щодо практичного розуму, а також, що таке мораль і як вона можлива? Моральність, за Кантом, може і повинна бути абсолютною, загальною, тобто мати форму закону. Уявлення про закон, за Кантом, стає визначальною основою волі, тим, що ми називаємо моральністю, іманентною самій особистості. Принцип волі, що визначає моральність наших учинків, є загальна законосообразность вчинку, а не якийсь певний, конкретний закон. Це означає, що Я завжди повинен чинити тільки так, щоб Я також міг бажати перетворення моєї максими (тобто мого особистого принципу) у загальний закон. Кант називає його Імперативом. Усі імпер. Кант ділить на гіпотетичні (виконання яких пов'язане з необхідністю зробити щось як засоби для досягнення іншої мети) і як вчинки, об'єктивно необхідні самі по собі, безвідносно до іншої мети.
Категоричний імператив («надходь відповідно до такої максими, що у той же час може стати загальним законом») як людський варіант морального закону, формула відносини об'єктивного закону до недосконалої волі людини. Три форми категоричного імперативу як обмеження максим волі умовою а) їхньої загальзначимості; б) самоцілісності розумності істоти в особі кожного індивіда; в) автономія волі.
Імперативність моралі. може трактуватися як вираження необхідності доцільної взаємодії в суспільстві; зокрема, як сукупність правил, вироблюваних самими людьми й закріплюють в «суспільному договорі» як системі взаємних зобов'язань, які люди як громадяни одного співтовариства беруть на себе з метою підтримки цілісності соціуму й справедливого задоволення інтересів кожного.
85. Норма як елемент моральної свідомості. Моральна норма від лат. начало, правило, взірець - є елементарною формою моральної вимоги, певним взірцем поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття та має обов'язковий характер. Нормою називається ще й певний середній випадок або показник; певна усталена риса того чи іншого об'єктивного масового явища або процесу.
Норми стосуються конкретних виявів чи сторін людських поведінки і стосунків. Характеру морального і нормативу можуть набувати як позитивні норми —що зобов'язують людину до здійснення певних вчинків так і заборони, що накладаються на відповідні діяльні волевиявлення людини. Перші норми моралі увійшли у людську свідомість у формі заповідей (норм, відносно яких існує переконання, що вони походять від певного авторитету). Інші, суто ситуаційні моральні норми межують з правилами етикету й зовнішньої культури поведінки.
Типи моральних норм: заборони і взірці. Моральні норми мають спільні рисі оперативність, здатність до універсалізації, нормативність, ціннісність, оцінювальність.
Мораль має дві сфери: моральну практику і моральну свідомість.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- 5.Інтегративний характер культурології як науки
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Основні функції культури
- 9. Історична типологія культури
- 11 . Основні теоретичні концепції культури
- 12.Основні положення концепції Шпенглера
- 13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- 14. Основні концепції міфу
- 15.Культура Стародавнього Єгипту
- 16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- 17. Дохристиянська культура слов’ян.
- 18.Досягнення культури Київської Русі.
- 19. Роль християнства у становленні української культури
- 20.Український культурний ренесанс
- 21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- 22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- 23. «Художня культура»
- 24. Мистецтво як феномен культури
- 25 Модернізм
- 26. Постмодернізм.
- 27. Світоглядні засади модернізму
- 28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- 29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- 30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- 31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- 33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- 34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- 36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- 37.Елітарна та масова культура
- 38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- 39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 40. Основні види комунікації
- 41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- 42. Знаки, які використовуються в культурі.
- 43. Основні види знаків.
- 44. Основні властивості символів
- 45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- 47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- 48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- 49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- 50. Романтизм
- 51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- 52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- 53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- 54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- 56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- 58.Циклічна модель розвитку культури
- 59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- 60. Духовний вимір буття людини та його складові
- 61. Духовна культура, її структура та цінності
- 62. Технологічна культура та її складові та цінності
- 63. Соціальна культура та її складові
- 64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- 65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 68. Людина в античній культурі.
- 69.Людина в середньовічній культурі
- 70. Людина в культурі Відродження
- 71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- 72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- 73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- 74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- 76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 77. Особливості етики як науки
- 78. Структура і функції етики.
- 79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- 80. Функції моралі.
- 81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 83. “Золоте правило” моральності.
- 86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 87. Основні види морального зла.
- 88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 93. Моральні смисли любові
- 94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- 95. Найважливіші чинники щастя
- 96. Сенс життя як моральна проблема
- 97. Особливості морального вибору особистості
- 98. Моральні цінності людини.
- 99. Культура ділового спілкування
- 101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- 102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- 106.Професійна етика економіста та її особливості.
- 107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- 109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- 110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- 113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 114. Історія формування та розвитку естетики
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та основні його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- 118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- 120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- 121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва
- 128 (2) Художній стиль
- 129. Комічне та його форми