47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури

Що більший обсяг інформації спроможний накопичити й використати живий організм, то ефективніше вони можуть пристосуватися до навколишнього середовища. Ще більшою мірою це твердження справедливе щодо суспільства, в якому культура функціонує як особливий тип інформаційних проце­сів, що забезпечують умови життєдіяльності людей, збережен­ня та трансляцію культурного досвіду, соціалізацію та інкуль-трацію особистості.

Термін «інформація» має кілька значень. До середини XX ст. під інформацією (від лат. information — роз'яснення, виклад) ро­зуміли будь-які відомості, знання. У наш час, завдяки працям американських учених Н. Вінера, К. Шеннона, розвитку кіберне­тики як науки про індустрію інформації, під інформацією розу­міють копію значущого для системи об'єкта, що створюється на основі його відображення, подана в знаковій формі і призна­чена для використання в процесі управління.

За критерієм відповідності змісту комунікативного повідом­лення існуючій системі ціннісних орієнтацій людини інформація може бути оцінена як • ціннісно позитивна, • ціннісно нейтраль­на або • ціннісно негативна. Водночас слід звернути увагу на те, що зміна компонентів ціннісної орієнтації людини («переоцінка цінностей») зазвичай відбувається під впливом не одного повід­омлення, а в результаті дії багатьох чинників, що суттєво зміню­ють духовно-орієнтаційні підвалини свідомості.