76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
Етика – це наука про мораль (моральність). Поняття «мораль» і «моральність» часто ототожнюються. У сучасній літературі за ними закріплюється розуміння моралі як форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки, а моральності – як втілення цих принципів, правил та норм у реальній поведінці людини й стосунках між нею та іншими людьми.
Суспільство у процесі історичного розвитку виробило особливий соціальних інструмент для регулювання і спрямування поведінки кожної людини, щоб вона не тільки не руйнувала, а навіть зміцнювала суспільний організм. Цим інструментом суспільної організації є мораль. Мораль виступає як особлива форма ставлення людини до дійсності, до конкретних людей, соціальних груп до представників світу природи і цінностей культури. Мораль не зводиться ні до релігії, ні до права, ні до будь-яких інших форм духовно-практичного життя, а має свою специфіку й відіграє свою роль в житті людини і суспільства і є предметом вивчення етики.
Етика як наука виникла і розвивалась у межах філософії і розглядалась як практична філософія, або моральна філософія. Вона базується на двох засадах: фактах реального морального життя та філософському світогляді. Філософсько-світоглядні орієнтації етики не є морально нейтральними, вони мають ціннісне значення, характеризуються моральною визначеністю. Етика узагальнює моральні процеси і задає ціннісні нормативні перспективи.
75. Розкрити і охарактеризувати зміст таких категорій та понять етики, як щастя, добро, зло, моральний обов'язок, совість, сенс життя, свобода, відповідальність, любов, милосердя, справедливість, дружба, гідність.
Щастя - поняття моральної свідомості, що позначає такий стан людини, який відповідає найбільшому внутрішньому завдоволенню умовами свого буття, повноті ы свідомості життя, здійснення свого людського призначення. Протилежним стосовно щастя станом є нещастя. Як ознака нещастя традиційно, ще із часів давньогрецької філософії, розглядається як занепокоєння, що, однак, є необхідною умовою для ухвалення рішення до дії.
Добро та зло – найбільш загальні поняття моральної свідомості, категорії етики, що характеризують позитивні та негативні моральні цінності Моральний обов’язок –
Совість – здатність особистості самостійно формулювати власні моральні обов'язки і реалізувати моральний самоконтроль, жадати від себе їхнього виконання і робити самооцінку здійснених вчинків; одне з виражень моральної самосвідомості особистості.
Сенс життя - філософське питання, що має різні відповіді для різних людей. Невизначеність питання походить від слова «сенс», що дозволяє інтерпретувати питання багатьма способами, такими як:
«Звідки почалося життя?»,
«Що становить природу життя (і Всесвіту в якій ми живемо)?»,
«Чому життя важливе?»,
«У чому життєві цінності?»,
«Що є метою життя?».
Подібні питання призводили до широкого спектра суперечливих відповідей і дискусій, від наукових теорій до філософських, теологічних і духовних тлумачень.
Свобода – можливість знаходитися там, де хочеться. Проблема волі в історії філософії ускладнювалася тим, що багато мислителів намагалися вивести із сутності волі борг людини, прагнули або взагалі не вживати поняття волі, або вживати, обмеживши його певним чином. Але борг ніколи не може випливати із самої волі, а тільки з етичних міркувань. Будучи не обмеженої за своєю сутністю, воля сама повинна припускати етику, щоб зробити людей необмежено відповідальними за все те, що вони роблять і дозволяють робити іншим.
Відповідальність - обов'язок відповідати за вчинки йыдії, а також їхні наслідки. За характером санкцій за вчинені дії виділяють наступні види відповідальності: юридичну, матеріальну, моральну, політичну та ін.
Любов – ставлення, засноване на добровільному самозреченні. Найчастіше використовується для позначення стосунків між людьми, однак буває любов до ідей і предметів.
Милосердя – жалісливе, доброзичливе, турботливе, любовне ставлення до іншої людини; протилежність милосердя - байдужість, жорстокосердість, зловмисність, ворожість, насильство.
Справедливість – представляється як існування при мінімумі соціальних (суспільних) обмежень, пов'язаних з функціонуванням апарата керування, розподілу й ін., і при максимумі можливостей (як матеріального, так і культурного плану), при тім, що рівень таких можливостей і ступінь їхньої доступності для всіх членів суспільства однакові
Дружба –- взаємовідносини між людьми, засноване на симпатії та спільних інтересах і хобі.
Гідність – те, що дає право на повагу.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- 5.Інтегративний характер культурології як науки
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Основні функції культури
- 9. Історична типологія культури
- 11 . Основні теоретичні концепції культури
- 12.Основні положення концепції Шпенглера
- 13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- 14. Основні концепції міфу
- 15.Культура Стародавнього Єгипту
- 16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- 17. Дохристиянська культура слов’ян.
- 18.Досягнення культури Київської Русі.
- 19. Роль християнства у становленні української культури
- 20.Український культурний ренесанс
- 21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- 22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- 23. «Художня культура»
- 24. Мистецтво як феномен культури
- 25 Модернізм
- 26. Постмодернізм.
- 27. Світоглядні засади модернізму
- 28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- 29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- 30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- 31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- 33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- 34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- 36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- 37.Елітарна та масова культура
- 38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- 39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 40. Основні види комунікації
- 41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- 42. Знаки, які використовуються в культурі.
- 43. Основні види знаків.
- 44. Основні властивості символів
- 45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- 47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- 48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- 49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- 50. Романтизм
- 51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- 52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- 53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- 54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- 56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- 58.Циклічна модель розвитку культури
- 59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- 60. Духовний вимір буття людини та його складові
- 61. Духовна культура, її структура та цінності
- 62. Технологічна культура та її складові та цінності
- 63. Соціальна культура та її складові
- 64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- 65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 68. Людина в античній культурі.
- 69.Людина в середньовічній культурі
- 70. Людина в культурі Відродження
- 71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- 72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- 73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- 74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- 76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 77. Особливості етики як науки
- 78. Структура і функції етики.
- 79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- 80. Функції моралі.
- 81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 83. “Золоте правило” моральності.
- 86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 87. Основні види морального зла.
- 88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 93. Моральні смисли любові
- 94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- 95. Найважливіші чинники щастя
- 96. Сенс життя як моральна проблема
- 97. Особливості морального вибору особистості
- 98. Моральні цінності людини.
- 99. Культура ділового спілкування
- 101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- 102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- 106.Професійна етика економіста та її особливості.
- 107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- 109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- 110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- 113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 114. Історія формування та розвитку естетики
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та основні його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- 118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- 120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- 121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва
- 128 (2) Художній стиль
- 129. Комічне та його форми