§3. Українська естетика

ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

Певні спроби осмислити й оцінити специфіку української естетики, особ­ливості її історії та розвитку протягом XX ст., відображені у відомій праці І. Іваньо «Нарис розвитку естетичної думки України» (М., 1981), в довідковій літературі та в розробках конкретних проблем молодими українськими науковцями. Проте українська естетика минулого сто­ліття потребує концептуалізації, чіткого окреслення певної теоретич­ної площини, де найяскравіше виявився професійний рівень конкрет­них теоретиків, оригінальність їхнього мислення та перспективність порушених проблем. Усім цим вимогам відповідає період 70-х років —

десятиліття, коли українська естетика показала себе самодостатньою та самоцінною частиною тогочасного гуманітарного знання.

Вітчизняні естетики цього періоду, з одного боку, забезпечують україно­мовне викладання дисципліни (у 1967 р. вийшов друком підручник В. Кудіна «Естетика»), з іншого — зосереджують увагу на розроблен­ні головної естетичної проблеми — природі естетичного.

На початку 70-х років минулого століття з'являється низка праць україн­ських авторів, в яких аналізуються саме проблеми естетичного. Актив­не дослідження цієї проблеми в 50—60-х роках було, значною мірою, зумовлене появою монографії' львівського естетика Б. Кубланова «Зс-тетическое чувсгво й искусство» (Л., 1956). Публікація дослідження Кубланова частково збігалася в часі з виданням робіт інших відомих радянських теоретиків (Л. Столовича, В. Ванслова, С. Гольдентрихта) і водночас використовувалась українськими авторами як об'єкт ви­знання або критики. Після появи монографії Б. Кубланова протягом 1966—1970 рр. широко відомими стають дослідження П. Гаврилкжа, А. Гордієнка, В. Корнієнка, К. Шудрі).

У працях зазначених авторів чітко простежується зацікавленість ідеєю ес­тетичного відношення, завдяки якій, на їхню думку, можна охопити всі явища і процеси, що потребують визначення щодо їх естетичної сутності. Доволі активно опрацьовується також поняття закони краси, хоча переконливого уявлення про їх сутність не містить жодна з ро­біт, присвячених висвітленню цих законів. Нині стає очевидним, що метафору важко перетворити на закон. Водночас слід визнати, що в період становлення естетичної науки в 50—60-х роках, а в цей період в радянській естетиці чимало проблем розроблялося вперше, надія на формулювання «законів краси» могла здатися цілком реальною.

На грунті зазначених теоретичних процесів і монографічних праць, що, власне, легалізували ці процеси, з'явилися дослідження В. Іванова «Практика і естетична свідомість» (К., 1971) та В. Баленка «Естетичне і природа» (К., 1973). Хоча В. Іванов і В. Баленок репрезентували укра­їнську естетику одного періоду, сфокусовану на одну проблематику, вони виявилися по різні боки щодо розуміння проблеми естетичного. Саме наявність протилежних підходів до однієї' проблеми, справді на­ріжної в естетичній науці, зумовила широту охоплення проблеми ес­тетичного, дала змогу детально опрацювати структурні елементи есте­тичної свідомості, понятійно-категоріальний апарат науки й витрима­ти теоретико-практичний паритет в українській естетиці. Слід заува­жити, що в 70-х роках естетика набула надзвичайної популярності в Україні. Цю дисципліну викладали як на гуманітарних, так і на при­родничих факультетах більшості вищих навчальних закладів.

Не слід забувати, що об'єктом дослідження естетики є художня творчість, що вона тісно пов'язана з мистецькою практикою, тобто з поточним процесом створення художніх творів, які потребують естетичного оці-

нювання, введення їх у певний художній контекст, а це робить немож­ливою орієнтацію на будь-які теоретичні стереотипи. Значний твор­чий потенціал мали проблеми естетичного виховання. Цілісна система естетичного виховання об'єднувала різні верстви суспільства, зосере­джуючи особливу увагу на формуванні художньо обдарованої молоді.

Слід зауважити, що естетична проблематика наприкінці 60 — на початку 70-х років розвивалася в гострих теоретичних дискусіях, які засвідчили принципово різне розуміння окремих положень марксизму, намагання естетиків, які мислили творчо, подолати спрощене, декларативне тлу­мачення принципу історизму, діалектики «об'єкт — суб'єкт», співвід­ношення матеріального й ідеального тощо. Найвиразніше ця ситуація виявилася в осмисленні проблеми природи естетичного, головної проблеми естетичної науки. Так, саме на вістрі протистояння «при­родників» і «суспільників» — двох груп провідних радянських учених, які з різних позицій осмислювали проблему естетичного, — створю­валася монографія В. Іванова «Практика і естетична свідомість». Гли­бина осягання проблеми естетичного і рівень професіоналізму В. Іва-нова-естетика полягали в здатності не схилятися перед авторитетами, адже зазначені позиції обстоювали визнані радянські вчені.

Цінність позиції В. Іванова, як переконливо довів дальший розвиток есте­тичної науки, полягала в тому, що він, проаналізувавши аргументи «природників» і «суспільників», не лише виявив їхні помилки і слабкі місця, а й запропонував оптимальний теоретичний шлях: звернутися до витоків проблеми естетичного, відтворивши еволюцію психічних форм відображення світу. В. Іванов слушно зауважує, що «природни­ки» демонструють архаїчний, спрощений погляд, адже з часів Д. Дід-ро й М. Чернишевського прокладено новий шлях «розуміння того, що суть краси важко шукати десь поза сутністю самої людини». По­милковість позиції' «природників», наголошує Іванов, полягає в тому, що «суб'єктивний, людський елемент багатьом «природникам» здаєть­ся чи не поступкою ідеалізмові».

В. Іванов критикує «природників», виявляючи коректність. Тим часом де­які фрагменти з їхніх праць нині в найкращому разі можуть виклика­ти здивування. Так, В. Баленок щиро захоплюється висловлюванням живописця К. Юона, який «мав рацію, коли стверджував: «Творчість природи і творчість мистецтва аналогічні». Якщо таку недоречність митцеві вибачити можна, то теоретику ні.

Неоднозначне ставився В. Іванов і до поглядів «суспільників», які визна­ють генетичну залежність естетичних якостей від існування людсько­го суспільства й розвитку суспільних відносин. Цей аспект концепції «суспільників» Іванов поділяє і особливо наголошує на думці, відпо­відно до якої матеріальний світ, узятий сам по собі, тобто до і поза людським суспільством, є естетично нейтральним. «Суспільники» розрізняють матеріальні й естетичні властивості матеріального світу,

адже естетичні пов'язані із соціальними чинниками, які починають діяти після виникнення суспільства. Іванов досить вдало виявляє су­перечність між несвідомою творчою силою суспільних відносин та свідомою діяльністю окремих індивідів, адже за логікою «суспільни-ків», у першому випадку формується «здатність реальної творчості», а в другому — «лише здатність споглядання». Він має рацію, коли вва­жає дивною думку про здатність «суспільних відносин випереджати предметну діяльність самих людей і разом з тим синтезувати естетич­ні якості, придатні для індивідуального споживання». На думку Івано­ва, «суспільники» будують «надуману конструкцію».

Цікавою ознакою «теоретичного почерку» В. Іванова є його здатність до виявлення понять, залежних одне від одного. В процесі дослідження конкретної проблеми з'являвся своєрідний ланцюг понять, частина з яких згодом могла набути самостійного значення. У 70-х роках, коли проблема понятійно-категоріального апарату в українській естетиці перебувала в стані становлення, ця тенденція мала неабияку науково-теоретичну вагу.

Так, поняття мотив, широко залучене Івановим в теоретичний контекст, дало поштовх до введення в ужиток таких суміжних з ним понять, як доцільність, смисл, цінність, мислення за аналогією, ішкомовлення тощо.

Отже, аналіз природи естетичного трансформується в Іванова в аналіз низки зазначених понять, до яких поступово додаються діяльність, творчість, цілепокладання, освоєння. Виявивши їх специфіку у контек­сті розгляду етстетичного, Іванов дедалі більше уваги починає приді­ляти поняттю діяльність, діяльнгсний підхід, використовуючи його тео­ретичний потенціал для багатьох естетичних процесів.

Дослідницькі можливості «діяльнішого підходу» були яскраво продемонс­тровані О. Фортовою («Про діалектичну єдність морального та есте­тичного», 1985) при виявленні «калокагативності» світовідношення та моральнісних засад мистецтва, зокрема, театру.

Полеміка «природників» і «суспільників», що значною мірою сформувала В. Іванова як естетика, дала поштовх і до обґрунтування принципово нової позиції, відображеної в монографії' А. Канарського «Диалектика зстетического процесса: диалектика зстетического как теория чув-ственного познания» (К., 1979).

А. Канарський блискуче продемонстрував принципи «критики на крити-

аиі«•І •!« имічі ІІииІм ку» .Він зокрема зазначав: «Зрозуміло, естетичне,

Канарами А. С Диалектика ЯК І ЧИМаЛО ІНШОГО В ЦЬОМу СВІТІ, Справді Пов'язане

зстетического процесса з людиною; воно здатне задовольнити її певні диалектика зстетического потреби і бажання. Це не викликає сумнівів. Про- как теория чувственного по- .... 1 т т •

знання — К 1979 — С 74 те не викликає сумнівів 1 Інше»*. Цим «ІНШИМ», ЩО

не викликає сумнівів, А. Канарський вважає право порушувати й розв'язувати питання про об'єктивність естетичного, про його «принципову незалежність ні від людини, ні від людства».

тільки як фон для споглядання або «оцінної діяльності свідомості», а й як світ для практичного його перетворення й задоволення інтере­сів людей. І від цього він не стає менш об'єктивним, тобто «суб'єктив­но-об'єктивним». Навпаки, саме цим практичним зв'язком з людиною він і виявляє свою справжню об'єктивність і незалежність від свідо­мості та оцінок»¹. Не приймаючи існуючих концепцій естетичного,

_-ии^_ИІвш^_ии^_ии А. Канарський обґрунтовує естетичне як теорію

КанартІйА. С. Диалектика чуТТЄВОГО ПІЗНЯННЯ. ПІДКрССЛИМО, ЩО СЗМЄ ЦЯ ІДЄЯ

зстетического процесса: _є об'єктрм уважного теоретичного осмислення в диалектиказстетического роботах українських естетиків на межі XX—

Как ТеОрИЯ чуВСТВеННОГО ПО- • -. • •

знання — С 74 XXI ^ст-¹ виявляє свої потужні можливості.

Висвітлюючи ситуацію в естетичній науці 70-х років минулого століття, потрібно пам'ятати, що йдеться про розвиток радянської науки, яка формувалася в межах єдиного територіального простору, в межах єдиної методології' та намагань оперувати аналізом мистецької практики, в якій чітко простежувався принцип інтернаціо­налізму. Водночас, незважаючи на уніфікацію процесів, естетична на­ука цього періоду має виразні національні риси. Це, по-перше, пов'яза­но із виданням теоретичної літератури переважно українською мовою, що давало можливість удосконалити понятійно-категоріальний апарат науки, яким естетика послуговується й понині, та використовувати спадщину українських письменників, митців і поточний мистецький процес. Крім Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, творча спадщина яких широко залучалася передусім у викладанні естетики, в 1958— 1966 рр. було видано твори І. Труша, О. Маковея, Г. Хоткевича та ін. А ці непересічні діячі української культури активно цікавилися саме ес­тетичною проблематикою, яка виступала засобом інтеграції гуманітар­них наук. Саме як інтегративну було представлено в естетичній теорії' проблему художньої творчості, її введення в науковий простір пов'яза­не з відомим українським естетиком В. Мазепою — автором моногра­фії' «Художня творчість як пізнання» (1974). З часу появи цього дослі­дження широке коло проблем, пов'язаних із специфікою художнього образу, художньої мови, етапів творчого процесу, стало в Україні сво­єрідним привілеєм саме естетичної науки. Серед виразних досягнень у розробленні зазначених питань слід виокремити працю М. Гончарен­ка «Геній в мистецтві і науці» (1991).

За роки незалежності України естетика значно розширила коло дослід­ницьких інтересів. Цьому сприяло передусім поглиблення методоло­гічних засад, адже принцип поліметодології дає можливість уникнути однобічності в аналізі конкретних естетичних процесів. Поліметодо-логія, зняття ідеологічних обмежень дали українським естетикам змо­гу збагатити теоретичну проблематику за рахунок введення в науко­вий та викладацький процес праць західноєвропейських та американ-

ських естетиків, зорієнтувати молодих дослідників на вивчення есте­тичних засад культури різних регіонів світу.

На межі XX—XXI ст. українські естетики роблять великий внесок у запов­нення «білих плям» як в історії естетичної науки, так і в історії мис­тецтва.

Не залишаються поза увагою й ті проблеми, якими позначена класична традиція естетичної науки: специфіка естетичних процесів, естетична сутність творчості й мистецтва, динаміка розвитку класичної -> пост-класичної —> некласичної естетики, феномен постмодерністської ес­тетики та мистецтва тощо.

Важливим надбанням сучасної української естетики є тенденція до розши­рення ії географічних меж. Сьогодні, крім Києва, сформувалися по­тужні центри розвитку естетичної науки в Дрогобичі, Чернігові, Хар­кові, Луганську, Черкасах, Одесі, Луцьку та Рівному.

1. Якими особливостями позначена іс- 5. Які концепції' західноєвропейської торія естетичної' думки в Україні? естетики були пріоритетними для

2. З іменами яких видатних діячів ук- українських дослідників і стали сти- раїнської культури пов'язаний роз- мулом для теоретичного діалогу? виток естетичної проблематики у 6. Чим зумовлений теоретико-прак-

XVIII — першій половині XIX ст.? точний паритет харківської естетич-

3. У чому полягає специфіка україн- ної школи (кінець ХГХ — перша ського естетичного дискурсу кінця половина XX ст.)?

XIX — початку XX ст.? 7. У чому полягає специфіка розвитку

4. Яке значення для розвитку україн- української естетики другої полови- ської естетики мала праця І. Франка ни XX ст.?

«Із секретів поетичної творчості»?

БичкоА. К. Леся Українка слов'ян. Україна в контек- Памичко С. А Дискурс

(Світоглядно-філософ- сті культурно-історичних модернізму в українській

ський погляд). — К., доль слов'янства // Істо- літературі. — К., 1999.

2000. рія світової культури: Попович М. В. Світогляд

Вернудіна І. В. Особливості Культурні регіони. — К., стародавніх слов'ян. —

понятійно-категоріально- 2000. К., 1985.

го апарату теорії творчос- ЛевчукЛ Т. Українська ес- СеменюкК. С Творчість

ті в естетиці Івана Франка тетика XX століття в іме- Ольги Кобилянської:

// Актуальні філософські нах: Гнат Хоткевич // проблема світовідчуття //

та культурологічні проб- Актуальні філософські Актуальні проблеми істо-

леми сучасності: 36. наук, та культурологічні проб- рії, теорії' та практики ху-

праць. — К., 2000. леми сучасності. — К., дожньої культури. — К.,

Кучерик А К>. Культура 2003. 2004.

Покажчик імен

АшбеА. 374 Бєлінський В. 108

Авраменко В. 380 Бйорк е! 53,87,88 Вагнер Р. 217, 236, 293,

Августин Аврелій 17, , Білокур К. 187 312,413,416

116,203,323,350 БажанМ.296 ' БлейлерЕ.322 Базарі Дж. 124,206,207,

Аверінцев С. 163,168 БазенА.224,225 Блок 0.295 209-211,218,286,407

Агесандр 133 Базен Ж. 307 Бовуар С. де 351 Ваккенродер В. 90,267

Агосгіно 287 Байрон Дж. 92,172, Богатирьов П. 350 Валері П. 196

АдамовА. 387 217,293,413 Богомазов 0.368, ВаллаЛ. 17

Адлер А. 239,319 Балей С. 239,242,319, 370-372 Вальденфельс Б. 349

АдлерЛ.221,222 320,337 Бомер Ш. 174,183, Ван Гог В. 351,368,

АдорноТ.47,180,181, Баленок В. 420,421 381,382 380-382

302 Бальзак О. де. 133,193, Бозанкет Б. 28 Ванслов В. 420,421

Азарин А. 402 294,311,334 Бойчук М. 189,419 Василь Великий 81

Акцій 277 Банфі А. 38,39,47 Боккаччо Дж. 285 Василько В. 416

Ал-Газалі Абу Хамід 17 Барон Ж. 385 Бор Н. 149,192 Васнецов В. 167

Александре Ф. 337 БарроЖ.-Л. 119 БоревЮ.381,421 Вахтангов Є. 119

Алкмеов 7,8,254 Варт Р. 157,168,346, Борофскі Дж. 380 Вебер М. 293

АлленГ.314 347,366 Босх 1.122,286 Вейдле В. 139,176,389

Альберті Л.-Б. 77, 108, Барташевич А. 182 Ботгічеллі С. 286 Вейз Аж. 361,363,365

154,206,209,210 БатпюШ.211 БоччоніІ. 371 ВейцМ. 314,315

АльтманА. 166 Баумгартен 0.16-18,29, Брак Ж. 368,378 ВеласкесР. 118,289,291

АмманатіБ. 286 99-101,213 Браманте286 Вельфлін Г. 138,307,

Андерс Г. 382 Бах Й. С. 108,289 Бранський В. 168, 246, 314

Андерсен Г. К. 381 Бахтіи М. 127,196 264,377,380,382,389 Вергілій277

Андерсон А. 126 Башляр Г. 140 Браун Дж. 337 Верді Дж. 119

Андреев А. К. 335 БейліДж. 87 Браун Н. 388 Вересаев В. 295

Андреєв А. М. 360 Бек К. 22 БрегадзеВ. 119 ВермерЯ. 343

Анохін П. 145 Беккет С. 385,387 Брейгель П. 161,286 Вернадський В. 192

АнуйЖ.327 БеллЛ.389 БрентаноФ. 115,338 Вернудіна 1.424

АпдайкДж. 161 Белліні Дж. 285 Бретон А. 378,384-386 ВертовДз. 295

Аполлінер Г. 151, Бенн Г. 379,382 БрехтБ. 119 Веселий А. 295

369-371 БенюкО.337 Бровко М. 196 ВескеХ.387

Апулей 8,167 Бергман І. 379,383 Брунеллескі Ф. 285 Виготський А. 145

Арістотель (Стагірит) 8, Бергсон А. 21,227,237, Бруно Дж. 88,288 Винниченко В. 133,193,

11,13,14,17,25,29, 241,248,255,256,311, БрюлловК.93 248,250,408,418,419

61,69-72,74-76,80, 329-335,337,367,411, Брюнетьєр Ф. 311 Виноградов В. 350

81,92,93,104,107, 412 Брюсов В. 113,114, Вишенський 1.406

108,111,119,137,164, Бердяєв М. 133,173, 295 Вишневський Вс. 296

196,200,201,207, 193,351 Буало Н. 17,25,53,63, Вівальді А. 288

226-228,240,244,245, БерліозГ.218 64,78,290 Віто Ж. 257

254,255,312,350,357 Берк Е. 258-260 БуберМ.351 Віко Дж. 89,212,213,216

Арісгофан 191,196,240 Берн А. 22 Булгаков М. 193,360 Віланд К. М. 231

Арнаудов М. 242,243, Берніні Дж. 288,291 Булгаков С. 133 ВільямсТ. 327

258 Бернштейн Б. 140,307 БунінІ.118 ВінеР.379

Арп Г. 384,385 Бертолуччі Б. 328 Бунюель А. 257 Вінкельман Й. 17,27,

Арго А. 386,387 БетховенЛ.ван132, БуркгардЯ. 111 28,104,111,137,138,

Архипенко 0.161 159,289,302 Бурлюк Д, 368,371 203,210,218,266,267

АфенодорІЗЗ БєднийД. 419 БурстинД.90 Віппер Б. 287,307

Ахметелі С. 119 Бєлий А. 133,183 Бютор М. 335,336 Вісконті А. 328

ВітаенР. 388 Гіпіус 3.299 Данилова Т. 405 Ейнштейн А. 192

Вітрі Ф. де. 171 Пішій 13,75 Даниленко В. 47 Ейхбаум Л. 243

Володимир Мономах Глареан Г. Л. 228, 230, Л'Аннунціо Г. 409 Еккерман Й. П. 126,135

284 247 Дайте А. 28,120,147, Еко У. 180-182,196,240

Вольтер 9, 53,229,230, Гоген П. 368 168,281,285 Екстер О. 368 371 372

240,247,310 Гоголь М. 97,98,145, Даті В. 228 ЕліотТ. 127

Вордсворт В. 217,293 193,196,319,407 ДарвінЧ. 409 ЕлланВ. 179

Вороний М. 419 ГойяФ. 118,183 Дейнека 0.296 Елюар П. 386,389

Воррінгер В. 377 ГоліцинГ. 114 Декарт Р. 64,255,260, ЕльГреко286

ВрубельМ. 368 ГолосовкерЯ. 132 289,338 Емпедокл7-9

ІЧ-—«мшмиииии-ти Гольдентрихт С. 420 ДелакруаЕ. 218, 293 Енгельс Ф. 22-24, 95,

ГомГ. 258,259 ДелезЖ. 114 97,266,311

Гомбріх Е. 114,246 Делоне Р. 373, 402,41(5 Енній 277

Габермас Ю. 362 Гомер 8, 69, 226, 227, Дель Марль Ф. 370 ЕнсорД. 382

Габричевський А. 307 231,234,276 Демокріт 111,197,239 Епікур21

Гаврилюк П. 420 Гонкур Е. 248, 249, 261, Депре Ж. 228 Епіхарм 8

Гадамер Г.-Г. 47,104, 262,310,311 Дерен А. 368 Еразм Ротгердамський

180,181,196,348,362 Гонкур Ж. 248,249, ДеррідаЖ. 362 240

Гайдеггер М. 348,351, 261,310,311 Дессуар М. 109,221, Ернст М. 384,385

352,362 Гончар 0.297 222,314 Есхіл 132, 168, 276, 310,

Гален201,202 Гончаренко М. 234,423 ДжалільМ.297 312

Галілей Г. 87, 288 Гончарова Н. 368, 371 Джеймсон Ф. 365 Ехнатон275

Гальс Ф. 289,291 Горацій 61,107,108,277 Дженкс Ч. 361 „ . _ _л_

ГальтонФ.239,240,264 ГорбачовДШ Джойс Дж. 303, 325,

Гаман Р. 109 Горгій 197,244,245 326,327

Гамбріх Е. 246 Гордієнко А. 420 Джорджоне Дж. 286 Євшан М. 408, 413,414

Гамсун К. 246, 379 Горький Максим 295 Джотго 285 Ємельянова Т. 376

ГансА.224 ГотьеТ. 118,154 Ддро Д. 125,212,248, ЄсенінС.295

ГаркнессМ. 23 Гофман Е. 217,293,381 249,422 ЄфименкоВ. 29

ГародіР.65 ГракхТ.278 ДіксО.379 '-,,„,„., -^

Гартман Н. 137,138 Грант А. 258,261,262, ДіккенсЧ.294

Гауптман Г. 409 410 Діль Г. 370,356

Гвідо 310 Грасіан Б. 53,125 Дільтей В. 139,348 Жакоб М. 359

Ге М. 193 Гребінка Є. 413 Дітріх М. 242 Жеріко Т. 293

Гегель Г. В. Ф. 17-21, Григорій Ниський 16, Дніпровська Є. 366 Жирмунський В. 350

25,28,29,54,59,62, 72 Довженко 0.133,134, Жільсон Е. 180,182,

64,66,72-74,79,80, Гриценко В. 29 296,297,380,419 358,360

82,89,94,97,99,104, ГріммВ. 381 Долгов К. 47 Жуковський В. 293

108,112,116,130,131, ГріммЯ.381 Донателло285 _ ___«, ,_,

136-138,144,145,175, ГройсБ. 196 Дорога А. 264

218,219,225,230,234, ГропіусВ. 305 Достоєвський Ф. 44,

235,244 Грякалов А. 347,366 133,243,315,319,321, ЗандЖорж413

ГейзенбергВ. 149,150 Гуляк-Артемовський П. 337,360 Звєрев А. 263

Гейм Г. 379 413 Дудінцев М. 297 Зевксіс 121

ГейнеГ. 22 Гумбольдт В. 27,28,267 Дуччо 285 Зедльмайр Г. 83

Гельвецій К. 21, 53 ГуменюкТ.362,363, ДюамельЖ. 359 Земпер Г. 314

Гельдерлін Й. 267,293 365,366 ДюбоШ. 359 ЗеровМ. 250,408,419

Геракліт70 ГуроО.371 ДюрерА. 17,78,154, Зінгерман Б. 402

Герасимов С. 296 Гуссерль Е. 115,338, 245 Золя Е. 64,83,248,249,

Гербарт Ф. 316 339,362 Дюркгейм Е. 111,323 261-263,310,311,313

Гердер Й. 111,267 Гюго В. 92,119,177,183, Дюфренн М. 343-345 Зульцер І. Г. 213-215

ГеродотП,227 218,242,251,293,413 Дюшан М. 368,369 ™щ~™~«™,

Герцен О. 207,311 Гюїсманс Ш.-М. 262, Дягілєв С. 368

Герцог В. 382 311 ДьюїДж.314

Гесіод 8, 69,191,276 Гюйо Ж.-М. 111 ~ттш»т*-**ш ^{І6сен г}- 4№

Гессе Г. 166, 327 ^^—..,»«,, Іванов В. 47,102,

Гете Й. В. 21,28,64, 420-423

126,134,135,172,312, Евріпід 92,133,198,199, ІваньоІ.419

321,351,360 ДадунР. 337 245,276,310,312 ІглтонТ. 365

Гіберті Л. 124 Далі С. 384-389 Езоп 190 Іларіон 284

Гінзбург Є. 120 Дан Ч. 22 Ейзенштейн С. 296 Ільснков Е. 49,50,146

Інгарден Р. 115,180, Кокто Ж. 359 Ларошфуко Ф. де 53,

339-343 КоллінгвудР.Дж. 113 172

Іоанн Златоуст 16 Кольридж С. 209,217, Лассаль Ф. 23 Магрітт Р. 385

Іон 12 293 ЛафаргП. 311 Мазаччо 124,285

Іонеско Е. 119,122,385, Кондратснко Ф. 421 Ле Фоконьє А. 368 Мазепа В. 102,196,402,

387 Конт 0.20,100, Ле Форт Г. 359 423

^ ,,,,,-,.,,. ,,, -, 308-310, 313, 314, Лебединський Ю. 296 Майєр Г. Ф. 213

Ж "ШІрі^Иі^^ЯЯ Конфуцій 15 ЛебонГ. 316 Майєр К. 384

Копнін П. 101,102 Леві-Брюль Л. 323 Маккормак Е. 165

Кавалліні П. 285 Корбюзьє Л. 151 Леві-Стросс К. 346 Маклюен М. 307

Калавтар А. 421 Корнель 133, 230, 290, Левін Ш. 380 Маковей 0.423

КалугінаТ. 402 310 Левчук Л. 5, 29,337, Максимович М. 407

Кальдерон288 Корнійчук 0.296 411,424 Маламура 0.264

Каменський В. 371,372, Корнієнко В. 420 ЛежеФ. 117,368-370, МалаховВ.250

378 Коро К. 334 378 Малевич К. 187,188,

Кампанелла 177,288 Костенко Л. 250,297 Лейбніц Г. В. 338 372,373,375

Камю А. 133, 327, Костомаров М. 407 Ленін В. 386 Малле-Стевенс Р. 224

351-353, 366 Костянтин Великий 210 Леонардо да Вінчі 17, Мальро А. 183

КанС.387 Котляревський 1.407 25,81,108,119,122,148, Мамардашвілі М. 337

Канарський А. 47,66, КоукЛж.360 206-210,215,223,225, МаннТ. 133,193,319,

101,102,422,423 Коцюбинська М. X. 168 231,245-247,256,260, 327

Кандінський В. 231, Коцюбинський М. 408, 286,310,318,319,337, МанроТ. 221,314,355

373-376,378,380,389 413 351,354 МанхеймК.402

Канті. 18,19,21,25,29, Кочерга 1.166 Леонов Л. 296 Марінетті Ф. Т. 370,

53,54,58,59,66,79, Крейслер Й. 217 Лєрмонтов М. 91,92, 371,378

82,88,97,99,109,117, Кречмер Е. 239, 240,243 293 МаріноДж.212

118,125,134,151,173, КривцунО.225 ЛессінгГЕ. 17,25,28, МарітенЖ. 115,229,

211,213,215,216,225, КрістіА. 303 81,82,108,119,212, 249,357,358-360,366

230-233,247,260 Крітон 13 218,225,230,247 МаркФ.374

Канудо Р. 223,224 Кроче Б. 120,195 ЛетурноШ.29 Маркс А. 368

Караваджо 286-288 Крушельницький М. Лисий 1.196 Марксе Г. 193,327

Карен Е. 29 416 Лифар С. 417 Маркс К. 20, 22-24, 97,

Каретті Е. 402 Крюковський М. 47 Личковах В. 196,264, 173,266

Карл Великий 279 Крючкова В. 388 366 Маркузе Г. 361

КарлейльТ. 90 Ксенофан 8 ЛібельтК. 407 Марсель Г. 351, 355

Карра К. 371, 385 Ксенофонтв Ліотар Ж.-Ф. 344, 345, Мар'яненко І. 416

КаррачіГ. 287 Кубланов Б. 420 361,362,364,366 Матезіус В. 350

КаррачіД. 287 КудінВ.420 ЛіппсТ. 100 Матісс А. 151, 315, 367,

Кассірер Е. 100,140 Кузен В. 118 ЛомаццоД.228 368

Катон278 Кушджі А. 145,231, Ломброзо Ч. 239,240, МатюшинМ. 371

Кафка Ф. 133,327,379, 374 243,264 МатьєМ. 165

381,382 Куліш П. 407,419 ЛомовБ. 145 Мацковський Я. 416

Каптана Н. 337 КурбасЛ. 119,158,250, ЛонерР.387 МаццініДж. 172

Кверча Я. 124 416,419 Лопе де Вега 240 Маяковський В. 295,

Квятковський 0.164 Куросава А. 126 Лоррен К. 290,291 296,371,372,416

КейджДж. 388 Кустодієв Б. 295 Лосєв О. 63, 78,104, Меандр-Рітор 9

КепроуА. 388 КучерюкД. 5,35,47, 140,206,209,246, МебіусП.419

Керкопв 403,404,424 247,253,254,279, МейєрхольдВ. 119

Кетлінська В. 296 -чшжшшшг-••-?-« ³⁰⁷ МендельсонМ. 213,

К'єркегор С. 20, 21,178, Л =« ЛотманЮ. 123 214

227,253,352,377,378, ЛотцеГ.417,418 Мережковський Д. 299

409 Лагерлеф С. 382 ЛукачД 66,115,154, Мерло-Понті М. 168,

Кінхольц Е. 389 ЛазарєвВ.246 155,297 196,340,341,362

КіплінгР. 380 ЛаллДж.402 Лукіан 199 МетерлінкМ. 116,299

Кіріко Д. де 385 Ланг Ф. 379 Лукрецій Кар 277,310 Микола Кузанський

Кітс217 ЛангерС.221 Луначарський А. 173 228,230,245,247

Клавдіан 310 Ланглад Ж. де 262 Луцький 0.412 Мириманов В. 152,

Клер Р. 256 Лансере Є. 416 Любимова Т. 104

Кобилянська 0.380,408, Ланцоні 287 Людкевич С. 132 Мирний П. 193

409,412,413,418,424 Ларіонов М. 368, 371, Людовік XIII289 Михайленко В. 140

Кобринська Н. 412 373 Людовік XIV 289,291 МишаничО. 187

Мікеланджело Буонар- Ое К. 320,380 Полідор 133 Руо Ж. 379384

роті 147,150,154,209, Олів'єЛ. 119 Поліклет 12,63,154 Руссо Ж.-Ж. 125,172,

245,246,253,254,256, О'НілЮ. 327 Полторацький 0.372 173,301

260,286,288 Оніщенко 0.5,264 Попович М. 424 РусугіФ.285

Мілле Ж.-Ф. 153,154 Оннекур В. де 203 Потебня 0.117,168, Рьоскін Дж. 259-261

Міро X. 385 Опанасюк 0.168 187,414 _ _:—ш»_м

Міхальов В. 402 Орлова Т. 140 Пракситель 28,137

Млатковський Л. 416 Ороско X. 288 Примаченко М. 187

Мовчан В. 104 Ортегя-і-Гассет X. 54, Примаченко Ф. 187 Сальєрі А. 92

Могила П. 405 118,119,147,148,300, ПреверЖ.385 СансоП.345

МольєрЖ.-Б. 193,240, ЗОЇ ПрістліДж. 166 Сантаяна Дж. 196,355

241,290 ОсборнН. 180 Прокл 16 Саррот Н. 335,336

Мондріан П. 373,374 Островський М. 296 Прокопович Ф. 407 Сартр Ж.-П. 115,133,

МонтеньМ. 172 ОстроуС.402 Проперцій 170 227,253,344,351-355,

Монтеск'є Ш. 53 Осьмак О. 378-380,389 ПроценкоО.47 366

Мопассан П де 248, 310, •—-~_шш--_1шт ^ПРУ^{СТ м}-333, 334 Святослав Ярославич

419 Псевдо-Діонісій Арео- 404

Морен Е. 345 пагіт 16,81 Северіні Дж. 371

МорісУ. 173 ПабстГ.383 Псевдо-Лонгін 85-87 СезаннП.369

МороГ. 162 Павленко Н. 389 Пуссен К. 290,291 Сейфор М. 373,374

МоцартВ.А. 92 Павич М. 136,224 Пушкін О. 91,120,319 Селестік Ш. 337

Музіль Р. 169 Павличко С. 409,413, _.,..__, _._ Семенко М. 372,419

Мукаржовський Я. 104, 414,424 ІГІШНШШМйІ СеменюкК.424

129,350 Павло IV 288 Семюелс Е. 327

Мунк Е. 256,379,383, Пазоліні П. 327 Рабле Ф. 240 Сенкевич Г. 129

384 Пакувій277 Разін С. 371,372 Сент-БевЖ. 173

Муратова К. 307 ПалладіоА. 154,286 РайнерА. 383 Сен-Вікторський Г. 204,

Мурнау Ф. 379,382 Пальмов В. 371,372 РайнльХ.126 205,212,225

Муссоліні Б. 371 Панченко В. 5,225,402 Расін Ж. 230,290 Серафимович 0.295

МюнтерГ. 374 Парандовский Я. 127 Рафаель 132,139,167, СервантесМ. 196,241,

Х»«ШЯИШІІ»'яя ^ПаР^меніА8,9 245,286 242

№;ашИиШ*ШШ Пастернак Б. 120, 297 Рево д'Аллон О. 344 Сергеєв-Ценський С.

Пачолі Л. 10 Регель Г. 267 295

НайденО. 188 Перегрію М. 240 Реглен90 Сердюк Л. 416

Нейфельд І. 243 Петрарка204,285 Резенкранц К. 82 Серебрякова 3.416

Нефертіті 139,276 Петров В. 187 РейМ.385 Симоненко В. 297

Нечепорук Є. 382 Петрова 0.389 Рейнгардт М. 379 Сіагр 8

Нечуй-Левицький 1.187 Петров-Водкін К. 148 Ремарк Е. М. 379 Сікейрос Д 288, 327

Нізамі 160 Пимоненко М. 187 Рембрандт 289,291 Сільвейн 87

Ніцше Ф. 90,227-229, Пій XII356 РенуарО. 148 СімонК.335

236,237,243,247,253, Пікабія385 РеріхМ. 171,231,368 СіньякП. 368

255,308,309,311-313, Пікассо П. 133,166, РєпінІ.93 Сковорода Г. 405-407

315,316,367,409,412, 183,256,257,314,315, РиловА.295 Скопас28,137

413 325,326,368,369,378 Рігль А. 138,314 СкотгВ.294

Нічик В. 406 Піко делла Мірандола Рікер П. 349,350 Скрябін 0.132,416

Новаліс 20,90,128,217, 17 Рільке Р. 181,299,351 Собачко-Шостак Г. 187

235,293 ПіконГ.389 Річардс А. 262,313,314 Соболь О. 363-365

НордауМ. 239,259,262, ПіралішвіліО. 342 РішельєА.-Ж.289,290 Сократ 8, 11-13, 70, 71,

264 Піррон172 Роб-Грійе А. 335-337 75,80,197,198,199,

Ньютон 1.333 Піфагор7,70 Рожанський 1.29 204,220,226,240,244,

гштаттятяг~~--ит Плавт191 РолланР. 153 245,301,312,412

Платон8,11-13,21,25, Романенко В. 421 СологубФ.299

61,70,71,75,104,111, Роменець В. 264 СомовК.368

ОбюртенВ.416 122,198-200,202,207, РоммМ. 129 Софокл 12,94,162,198,

Овідій277 226,227,239,240,244, Россетті Д, Г. 259 199,244,245,276,-312,

Овсянико-Куликов- 245,254,255,260,312, Россіні Дж. 219,402,416 351

ськийД. 414-416 323,338,358 Россолімо Г. 239,242 Спенсер Г. 100,143,

Овчаренко С. 140 ПлехановВ. 111,311 РуаП. 385 314,409

Огден Ч. 262,313 Пліній Старший 63 Рубенс П. 288, 289 Сталін Й. 297,419

ОгієнкоІ. 187 Плотін 16,201,202 Рубінштейн С. 145 Станіславський К. 149

Одуєв С. 413 Плутарх 9 Рунге Ф. О. 293 Старицький М. 149

СтендальА. 148,294,334 УнамуноМ. 96 Хвосгенко-Хвостов О. Шерідан Р.-Б. 240

Стефаник В. 166,409 УнсетС.379 416 ШестаковВ.71,77,104,

СтоловичЛ.420,421 УрвінР.389 Хейзінга Й. 82,133,195, 171

Стоян С. 168 Успенський Б. 168 196, ЗОЇ Шестов Л. 351

Стріндберг А. 351 Ушинський Д. 194 Хемініуей Е. 148,242, Шефтсбері А. 53,87,

СтусВ.297 *««—р—. -«. ³¹⁵ 229,247,258,259

Сугерій279 ХіллманДж.328 Шиллер Ф. 28,88,99,

СупоЖ. 386 Хлєбников В. 371,372 113,173,178,219,232,

Сурьо Е. 28,222 Федорснко Є. 250 Хокусаі К. 159,380 233,247,267,312

Сюнь-даи15 Федькович Ю. 319 Холланд Н. 349 Шинкарук В. 102

™ «__«™—— ФсйєрбахЛ.21 ХорніК.383 Шкловський В. 350

Т'^:1ЯІШИШИ ФеллініФ.327 Хоткевич Г. 417-419, Шкурупій Г. 372

Феогнід69 423,424 Шлегель А. 267, 293,

ТайлорЕ. 100 Фехнер Г. Т. 100,316 ХреновМ.402 312

Тангі 1.385 Філій 12,28,137,183, Хрущов Н. 297 Шлегель Ф. 20,54,217,

ТатаркевичВ.66,225, 234 __ _ш ,,„„.,^_ 235,267,293,312

249 ФІЛІППОІ24 Шлейєрмахер Ф. 205,

Твардовський 0.297 Філолай 69 293,348

ТвенМ.241,242 Фірдоусі А. 170 Цвейг С. 243,248 ШмідтК.22

Тезауро Е. 240,241 Фіхте Й. Г. 18,19,21 Цецилій85 ШнабелДЗвО

ТеккерейУ. 193 Фіш С. 349 Цицерон 137,239,278 Шолохов М. 296

Тен 1.140,309,310,313, Флобер Г. 334 Цуккарі Ф. 228,230 Шопен Ф. 341

314,379,410,418 Фолкнер У. 303,315 -~~— Шопенгауер А. 20,21,

Теофіл203 ФолькельтІ. 109 66,113,219,220,225,

Теофраст7,9,227,231, Фома Аквінський 72, 228,233,234,247,255,

240,254 284,356,357 Чайковський П. 168 312,315,316,409,

Теренній 191 Фонсеїрів Ж. 143 Чейз Д. 303 413

ТернерДж. 334 ФорЕ. 224 ЧеллініБ. 286 Шостакович Д. 297

ТимощукІ. 337 ФореГ. 132 ЧеннініЧ.203 Шоу Б. 195

Тичина П. 296 Фортова О. 25, 26, 250, Чернишевський М. 17, Шпенглер 0.137, ЗОЇ, Тібальді286 422 20,56,80,421 302

Тік Л. 90,217,235,267, Франк С. 236 Черняк Н. (Наталі ШпетГ.350

293 Франко 1.147,158,193, Саррот) 336 Шредер-Зоннештерн Р.

Тшіан 133,286,288 256,360,405,408-412, Чижевський Д. 407 387

ТодоровЦ. 120 418,423,424 ЧосерДж.281 ШтекельВ. 243

ТоллерЕ. 379 Франс А. 241,360 Чюрльоніс М. 416 ШтраусР.379

Толстой Л. 127,166, Франческо П. 285 __, „_ Штука Ф. 374

172,315,319 Фрейд 3.21,221,229, ШудряК.420

Томашевський В. 350 237, 239, 240-243,248, Шульга Р. 168

ТоррітіЯ. 285 255,315-319,321-323, ШагінянМ.296 ШушнР.293

Тракль Г. 351,379,384 346,349,352,367,377, ШадрІ.296 тг*™-»««вд-*»

ТріллінгЛ.361 378,384,386-388,411, Шарп Д, 382

Грецький Л. 386 419 Шатобріан Ф. 125,293

Труа Моро де 243 Фрідріх II149 Шварц Й. 385 Юм Д, 53, 87, 249, 258,

Трубецькой М. 243,350 ФрієзО.368 Шевченко Т. 112,132, 259

ТрушІ.423 Фріче В. 111,239 145,167,293,319,320, Юнг К. Г. 227,229,237,

Тутанхамон 276 Фромм Е. 354,359 337,405,407,408,413, 239,248,249,253255,

ТцараТ.385 Фуко М. 346,362 414,423 260,322-329,337,346,

ТютчевФ. 113 ФуксЕ. 387 Шекспір В. 91,95,116, 380

Фульк'єП. 355 119,133,149,161,182, Юон К. 295,421

УЯІІЯЯИШ1 _то—_„ «^__ 230,240,249,319 Юхимик Ю. 29,140

Шелер М. 338,339 «мии-ша.».»^.*—

Уайльд 0.118,229,241, Шеллі П. 217

258,262,263,264,299 Халецький А. 319,320, Шеллінг Ф. 20,21,110,

УжвійН.416 321 111,123,167,219,225, ЯкобсонР.350

Українка Леся 133,167, ХарвейД.363 232,233,247,255, ЯковлєвМ. 140

170,408,409,412,413, Хатчесон Ф. 53,87 293 Ярослав Мудрий 283,

418,423,424 Хвильовий М. 179,250, ШенбергА.379 405

УммерманЛ. 22 419 Шепітько Л. 126 Ясперс К. 351

Зміст

Від авторів 5 § 5. Категорії «трагічне»

_ _ і «комічне» 93

ІЖИВІ Предмет § 6. Категорія «естетичне» 99

естетики б

ШВЙВІ Естетика як метатео-

§ 1. Поняття «естетика». Становлення рід мистецтва 105

перших естетичних уявлень 6

§ 2. Предмет естетики в процесі роз- § 1- Методологічні засади аналізу

витку проблематики науки 11 мистецтва 105

§ 3. Естетика як самостійна наука ... 16 §2. Парадигмальне визначення

§ 4. Розвиток посткласичної мистецтва: поняття

естетики 20 і сутність 111

§ 5. Естетика в структурі міжпред- § 3. Інтенція людського як предмет

метних зв'язків 24 і естетична притаманність

мистецтва 115

ШИННІ Естетична діяльність § 4. Відображально-виражальна

та її форми ЗО природа мистецтва 120

§ 5. Художність змісту і форми 128

§ 1. Творчий потенщал людської _{§ 6}_ _{Стиль як} есгетико-мистецтво-

"Р³⁴¹ ЗО знавча категорія 136

§ 2. Людська особистість як об єкт

естетичної діяльності 37 РШЙІИІ Семіологія мистецтва:

§ 3. Естетичні форми суспільних художній образ,

відносин 39 символ, знак 141

§ 4. Природа в структурі естетичної

діяльності 42 § !• Генезис художнього образу ... 141

§ 5. Естетична діяльність § ²- Чуттєва безпосередність

і мистецтво 44 художнього образу 146

§ 3. Принцип антиномічносгі

ШИІВ Структура естетичної ^й структура художнього

свідомості 48 образу .150

§ 4. Умовність і знаковість

§ 1. Естетичне почуття 48 _в художньому образі 155

§ 2. Естетичний смак 52 § 5. Універсали художнього

§ 3. Естетичний ідеал 58 символу 159

§ 4. Естетичні погляди і теорії 61 § 6. Асоціативність, метафоризм

пшшяшка л • і алегоричність як чинники

ШІШШ1 Основні естетичні художньо-образної

категорії 67 виразності 163

§ 1. Статус категорій естетики 67 тажщяя Мистецтво в стоукту-

| 2. Категорії «гармонія» і «міра» 68 ріл^^яЖє^

§ 3. Категоря «прекрасне» діяльності 169

І «потворне» 74

§ 4. Категорії «піднесене», «героїчне», § 1. Мистецтво в культурно-істо-

«низьке» 84 ричному просторі 169

§ 2. Свобода і детермінізм МІННІЇ Некласична естетика:

у мистецтві 174 досвід першої

§ 3. Художній твір як форма і спосіб половини

соціального буття мистецтва ... 180 XX століття 308

§ 4. Етнонаціональне у мистецтві: , . „

традиції і новий контекст 184 § ¹' Теоретичні витоки некласичної

§ 5. Історична динаміка функцій . . естетики ЗОЙ

І. __ юп § 2. Неопозитивістська естетика ...313

мистецтва 190 2, „ . ....

§ 3. Психоаналітична естетика .... 315

МНИМІ Видова специфіка § 4. Естетичні проблеми в контексті

мистецтва в контексті «глибинної психології» 322

естетичної § 5. Інтуітивістська естетика 329

теооії 197 .о .І_{ш тт}

^г Некласична естетика:

§ 1. Модель видової специфіки досвід другої

мистецтва: античність 197 • половини

§ 2. Модель видової специфіки XX СТОЛІТТЯ 338

мистецтва: середньовіччя 202

§ 3. Модель видової специфіки § ¹- Феноменологічна естетика .... 338

мистецтва: Відродження 205 § ²~ Структуралістська естетика .... 345

§ 4. Модель видової специфіки | 3. Екзистенціалістська естетика .. 351

мистецтва: Новий час . 211 Н- Неотомістська естетика 355

§ 5. Модель видової специфіки мис- § ⁵' Постмодершстська естетика ... 360

тецтва: XIX—XX століття .... 216 Мистецька практика

НЯНІ Художня творчість: X^х століття 367

досвід естетичного § І. Фовізм, кубізм, футуризм 367

аналізу 226 § 2. Абстракціонізм 373

§ 1. Художня творчість: історія § ³- Експресіонізм 377

проблеми 226 § ⁴- Сюрреалізм 384

§2. Художня творчість у контексті Художнє життя

міжнаукового підходу ........ 238 суспільства 390

§ 3. Естетичні засади художньої *

творчості 252 § 1- Форми організації культурного

„^^ і художнього життя 390

ІіЩВІВ Історичні закономір- § 2. Політика в галузі культури

ності художнього і мистецтва 397

розвитку 265

§ 1. Історична типологія Українська естетика:

мистецтва 265 Історична традиція й

§ 2. Первісне мистецтво 269 сучасний стан ....403

§ 3. Мистецтво Стародавнього § 1. Історія української естетики

Сходу 272 в контексті національної

§ 4. Античне мистецтво 276 культури 403

§ 5. Мистецтво європейського § 2. Український естетичний

середньовіччя 278 дискурс кінця XIX — першої

§ 6. Мистецтво Відродження 284 половини XX століття 408

§ 7. Основні мистецькі напрями § 3. Українська естетика другої

Нового часу 288 половини XX століття 419

§ 8. Мистецтво модерну та пост-

модерну 298 Покажчик імен 425

Навчальне видання

Левчук Лариса Тимофїівна Панченко Валентина Іванівна

Онщенко Олена Ігорівна Кучерюк Дмитро Юрійович

• ; ; •' :

ЕСТЕТИКА

2-ге видання, доповнене і перероблене

Видано за рахунок державних коштів. ;

Продаж заборонено

Оправа і титул художника І. Г. Хорошого

Художній редактор Г. С. Муратова

Технічний редактор А. І. Омоховська

Коректори: Л. М. Байбородіна, В. В. Биченок,

Н. М. Мельник Комп'ютерна верстка С. В. Дьогтевог

Підп. до друку 14.06.2006. Формат 60 х 90/₁₆. Папір офс. № 1.

Гарнітура Сагатопсі. Офс. друк. Ум. друк. арк. 27,00. Обл.-вид. арк. 30,00. Тираж 13 600 пр. Вид. № 10654. Зам. № 6-421

Видавництво «Вища школа», вул. Гоголівська, 7г, м. Київ, 01054

Свідоцтво про внесення до Держ. реєстру від 04.12.2000 серія ДК № 268

Надруковано з плівок, виготовлених

у видавництві «Вища школа»,

у ВАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»,

вул. Л. Курбаса, 4, м. Біла Церква, 09117

Свідоцтво про внесення до Держ. реєстру від 14.08.2001 серія ДК № 567